
Це як номер рахунку. Його можна показувати кому завгодно — на нього приймають гроші. Він не каже, хто ви: у блокчейні немає графи «ім’я».

Це ваш підпис. Не пароль від особистого кабінету, а саме підпис: у кого ключ, той і розпоряджається монетами на адресі. Приватний ключ де зберігається — лише у вас; нам його не показують і в нас його немає.

Це доручення: «з адреси А на адресу Б переказати стільки-то». Саме по собі воно нічого не варте, поки під ним немає підпису. Мережа приймає лише підписане.
Кожен крок — спочатку простими словами, потім один рядок «під капотом» із технікою. Новачок його пропускає, технік читає лише його. Усе звірено з кодом гаманця й бекенду — без здогадок.
Ви відкриваєте список гаманців і обираєте той, з якого підуть гроші. У цей момент нічого секретного не відбувається: застосунок просто бере рядок адреси.
Де лежать ваші адреси. Без реєстрації — лише на вашому пристрої, у локальному сховищі браузера чи застосунку, поруч із балансами й налаштуваннями. Жодна адреса до нас не йде: ми навіть не знаємо, що ви є. Якщо завели акаунт (пошта, Google або Apple) — на сервер їде адреса і лише адреса, щоб список збігався на телефоні й комп’ютері. Приватний ключ в акаунт не потрапляє: для нього там просто немає місця в коді.

Адресу одержувача можна вставити з буфера, відсканувати QR або взяти з адресної книги. Книга будується з ваших же переказів: застосунок надсилає список ваших адрес у цій мережі й отримує назад тих, кому ви з них вже платили. Ми не збираємо «контакти» і не просимо доступ до телефонної книги.
Імена й зірочки — лише у вас. Підпис «Мамі» чи «П��стачальник» і закріплені адреси лежать у локальному сховищі пристрою — на сервері їх немає. Поки ви друкуєте, гаманець перевіряє адресу за правилами мережі: довжину, формат, контрольну суму. Друкарська помилка далі поля введення не пройде.

Комісія мережі криптовалюта не фіксована: її платять мережі за те, що переказ включать у блок. Щоб показати чесне число, треба запитати мережу. Назовні йдуть ваша адреса, адреса одержувача й сума. Ні ключа, ні підпису — нічого, чим можна розпорядитися грошима.
Чому це безпечно. Це читання, а не дія: запитати «скільки зараз коштує переказ» — усе одно що глянути на табло вильотів. Жодне читання не спише монети: списання буває лише за підписом.
Три швидкості. Ви обираєте: повільніше й дешевше або швидше й дорожче. Це не наша націнка — комісія цілком іде майнерам і валідаторам мережі. Mitilena за переказ нічого не бере.

Гаманець складає доручення цілком: звідки, куди, скільки, яка комісія й номер по порядку. У кожної адреси є лічильник вихідних платежів — nonce. Він потрібен, щоб одна й та сама транзакція не пройшла двічі й платежі йшли по порядку. Ми запитуємо в мережі поточне значення, включно з переказами, що ще висять у черзі.
Чернетка — це ще не гроші. На цьому кроці є лише текст доручення. Без підпису він нічого не вартий: мережа його не прийме, як банк не прийме платіжку без підпису. Його можна загубити, показати, викинути — на баланс це не впливає.

Момент, заради якого все затівалося. Гаманець бере чернетку й ваш ключ і рахує підпис — прямо тут, у застосунку чи у вкладці браузера. Ключ може прийти чотирма шляхами, і всі чотири закінчуються на вашому пристрої:
Перевірка «а той чи це ключ». Перед надсиланням гаманець виводить адресу з уведеного ключа й порівнює з адресою відправника. Не збіглося — переказ не йде, ви бачите «Wrong private key». Підпис — математика над текстом транзакції й ключем: із підпису не можна отримати ключ назад, і годиться він рівно для однієї транзакції. Змініть суму чи одержувача хоч на символ — підпис перестане сходитися.
Про збереження під PIN — чесно. Ключ шифрується на вашому пристрої й у зашифрованому вигляді лежить у локальному сховищі. PIN — від 6 до 12 символів, можна емодзі. Ми цей PIN не знаємо і відновити не можемо: його ніде немає, окрім вашої голови.



Підпис готовий. Тепер гаманець надсилає нам підписану транзакцію — і все. Це один рядок, у якому вже лежить: від кого, кому, скільки, комісія, номер по порядку й сам підпис. Змінити в ньому хоч щось не можна — підпис зламається, і мережа відмовить. Ми не можемо ні переписати суму, ні підмінити одержувача, ні надіслати її вдруге.
Що робить сервер. Рівно одне: передає конверт у блокчейн через вузол мережі й повертає вам хеш — номер, за яким переказ можна знайти в будь-якому оглядачі. Як листоноша, який не вміє розкривати листи. Підписана транзакція нічим не прив’язана до Mitilena: її прийме будь-який вузол цієї мережі. Якщо завтра наш сервер зникне, монети лишаться вашими — ключ-то у вас.

Після успішного надсилання гаманець зберігає короткий запис, щоб у вас працювали історія й адресна книга. У записі: мережа, монета, сума, адреса відправника, адреса одержувача, хеш, курс на момент надсилання й дата. Плюс код посилання-відстеження, яке можна скинути одержувачу, щоб він бачив статус.
Чого в записі немає: вашого імені, пошти, IP-адреси й ідентифікатора користувача. Рядок прив’язаний не до людини, а до адрес, які й так публічно видно в блокчейні. Тому ми й називаємо його знеособленим. При офлайн-підписі через Mitilena Air онлайн-частина про переказ нічого не зберігає: вона бачить лише готовий конверт.
Чи може гаманець вкрасти крипту? Ні: для списання потрібен підпис, для підпису — ключ. Ключа в нас немає, він не передається на жодному кроці.
Підписана транзакція йде в мережу й живе за її правилами. Кнопки «відкотити» немає ні в нас, ні в когось іншого.
Адреса зашита в підписаний конверт. Будь-яка правка ламає підпис.
Їх немає на наших серверах. Це неприємно, але це ж і є гарантія.
У базі вона прив’язана до адрес, а не до особистості.
Ваші адреси, суми й час переказів видно всім і назавжди. Приватність дає не гаманець, а акуратність з адресами — або мережі на кшталт Monero.
Ніхто, включно з нами, його не поверне. Збережіть у двох місцях одразу, краще офлайн.
Підпис відбувається там, де ви його запускаєте. Вірус на телефоні небезпечніший за будь-яку серверну дірку; для великих сум є NFC-картка й офлайн-підпис.
Він потрібен, щоб показати баланс. Він лише читає, витратити ним не можна — але знати про це варто заздалегідь.
Так, якщо розуміти роль сервера: запитати в мережі комісію й порядковий номер, отримати курси й передати готовий конверт далі. Усе це публічні операції, ключ для них не потрібен. Частину вузлів мережі ми тримаємо самі, щоб не залежати від чужих сервісів.
Баланс будь-якої адреси бачить хто завгодно — це відкритий запис у блокчейні. Питання лише в тому, чи пов’язана адреса з вами. Без реєстрації ми навіть списку ваших адрес не знаємо: він лежить на вашому пристрої.
Адреса потрапляє всередину підпису. Підмінена після підпису — зламає його, і мережа відмовить. А до підпису адреса перед вами на екрані: звіряйте останні символи — звичка на все життя в крипті.
Це аукціон за місце в блоці. Коли мережа завантажена, місця дорожчі. Ми показуємо те, що мережа відповідає в цей момент, і даємо обрати швидкість.
Він вже в мережі — у нього є хеш, і його видно в оглядачі. В EVM-мережах застряглий переказ можна перебити: надіслати новий із тим самим порядковим номером і більшою комісією.
Порядковий номер платежу з вашої адреси. Перший переказ — нуль, другий — один і так далі. Не дає провести один і той самий платіж двічі.
На біржі монети записані на рахунок компанії, а ви — рядок у її базі: можуть заморозити, попросити документи, обмежити виведення. Тут монети записані на вашу адресу в блокчейні, а ключ — у вас.
Монети лишаться в блокчейні. Ставите гаманець на новий пристрій, вводите збережений ключ — усе на місці. Без ключа не допоможе ніхто.